Зозуля

Там зозуленька кувала,
Моє серце розкривала.
Ой, Зозуленька рідненька,
Не чіпай моє серденько.

Там зозуленька кувала,
Моє серце розкривала.
Розкривала, ще й питала:
– Скільки діток я кидала?

Я не знаю, що казати,
У кого ж мені спитати?
Бо коли я викидала –
Я ж тоді не рахувала.

Скажіть мені добрі люди,
Що зі мною тепер буде.
Бо коли я викидала –
Я ж ім’я їм не давала.

Там зозуленька кувала,
Моє серце розкривала…
Розкривала-розривала,
Бо вона про все це знала.

Ти прости мене, Всевишній,
Бо я дуже, дуже грішна.
Бо я дуже, дуже грішна.
Грішна…
(Ридання)


Похожие записи

Эта запись была опубликована в следующих категориях: Радость жизни и отмечена такими тегами: , , , , . Прямая ссылка: Зозуля.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>