Там зозуленька кувала,
Моє серце розкривала.
Ой, Зозуленька рідненька,
Не чіпай моє серденько.
Там зозуленька кувала,
Моє серце розкривала.
Розкривала, ще й питала:
– Скільки діток я кидала?
Я не знаю, що казати,
У кого ж мені спитати?
Бо коли я викидала –
Я ж тоді не рахувала.
Скажіть мені добрі люди,
Що зі мною тепер буде.
Бо коли я викидала –
Я ж ім’я їм не давала.
Там зозуленька кувала,
Моє серце розкривала…
Розкривала-розривала,
Бо вона про все це знала.
Ти прости мене, Всевишній,
Бо я дуже, дуже грішна.
Бо я дуже, дуже грішна.
Грішна…
(Ридання)