Летіла пташина, летіла.
На Землю так пильно дивилась,
Де ж моя доля блукає,
Що ж мене тут чекає?
Сподобалось їй містечко,
На узгір`ї ростуть деревця.
Навкруги така краса,
Тут є ще й озерця.
А далі як змійка-річка,
Вся деревцями вквітчана.
Не шукатиму кращого місця,
Отут вже і зупинюсь я.
Сіла вона під деревця,
Яке ж таки гарне містечко,
Он птах на небі кружляє,
Когось на землі шукає.
Він спустився до деревців тихо
І дивиться: щастя чи лихо?
Але ж тут одна господиня,
Гарна, ввічлива, дивна.
Подружжя вийшло на славу,
В гнізді пташеняток чимало,
В любові живуть пташенята,
Для щастя чи треба багато?